Порушення читання і письма (дислексії і дисграфії) є найпоширенішими дефектами мовлення у дітей молодшого шкільного віку.З кожним роком в початкових класах загальноосвітніх  шкіл збільшується кількість дітей з   порушенням  писемного  мовлення.  Розлади читання і письма  негативно впливають на весь процес навчання, на шкільну адаптацію дітей, на формування особистості і характер всього психічного розвитку дитини.

Саме  тому,   основне завдання вчителя-логопеда в школі - це  своєчасне  виявлення та   попередження  порушення письма і читання, а при неможливості пропедевтичної роботи – своєчасне усунення  помилок  з метою недопущення їх переходу на подальше навчання.Виправлення вад писемного  мовлення—складний і довготривалий процес. Як  свідчить  практика, для вибору   оптимальних  шляхів корекції  необхідна  чітка  діагностика  стану  мовлення  в  цілому,  окремих  його  компонентів,  а також  урахування  віку  дитини  та  індивідуальних особливостей.

На  основі  аналізу  науково-методичної  літератури  та  власного  багаторічного  досвіду  можна  виділити  основні  напрямки  корекційної  роботи  щодо  подолання  порушень  писемного  мовлення  у  молодших школярів.

Дисграфія на основі порушення мовного аналізу і синтезу:

-Аналіз речень і синтез слів у реченні

-Розвиток навички складового аналізу і складового синтезу

-Розвиток навички фонематичного аналізу і фонематичного синтезу

Аграматична дислексія і аграматична дисграфія:

-Уточнення і ускладнення структури речення

-Розвиток функції словозміни

-Розвиток вміння морфологічного аналізу слова

Акустична дисграфія та  артикуляторно-акустична:

-Розвиток фонематичного сприймання

-Навчання простим і складним формам звукобуквенного аналізу й синтезу слів

-Уточнення та співставлення звуків у вимові з опорою на слухове сприймання, а також на тактильні та кінетичні відчуття

-Виділення визначених звуків на рівні складу, слова, словосполучення, речення, тексту

-Визначення місця звука щодо інших

Оптична дислексія і оптична дисграфія:

-Розвиток зорового сприймання і зорового гнозису

-Уточнення і розширення обсягу зорової памяті

-Формування просторового сприймання і просторових уявлень

-Диференціація букв, які змішуються ізольовано, у складах, у словах, у тексті

      Корекційна  робота  з  дітьми-дисграфіками  дає  позитивні  наслідки,  коли  вчитель-логопед  надає   логопедичним заняттям  таку  форму,  в якій здійснюється  не  тільки  корекція мовленнєвого  порушення,  а  водночас  розвивається  увага,  пам'ять,  логічне  мислення,  різні  форми  самоконтролю.

      Доцільно  використовувати  комплексно-ігровий  метод  організації  корекційних  занять (коли  заняття  проводяться  за  єдиною  темою  або  сюжетом) це  сприяє  активізації  мовлення,  розвитку  пізнавальних  процесів  та  розвитку  творчих  здібностей  у  молодших  школярів.Наприклад,  це  можуть  бути  казкові сюжети,  віртуальні  мандрівки,  пригоди, елементи  сюжетно-дидактичної  гри.Практичний  досвід  доводить,  що  такі  заняття  сприймаються  учнями  молодших  класів з  великою  зацікавленістю  і  приносять  високі  результати  в  здійсненні  логокорекційної  роботи.