Гарна мова – запорука всебічного та гармонійного розвитку дитини

          Мова ─ одне з див, яке передає найтонші відтінки думок і почуттів. Саме вона віддзеркалює душу народу, його історію, формує людську духовність, відчуття краси слова й образу.   В.О.Сухомлинський писав: "Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини…" Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К. Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває. Мова єднає представників певного народу у часі і просторі. Під впливом мови вдосконалюється дитяче відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ. Прилучення дитини до рідної мови – це входженя її в суспільство, підключення до колективного розуму. Усвідомлення себе як людини здійснюється через мову рідних дитині людей, а тому протягом усього життя кожен сприймає цю першу мову в оточенні спогадів про батька й матір, братів і сестер, про рідний дім.  Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, тим краще її мовленнєвий розвиток.

Основним і найважливішим показником рівня культури людини, її мислення, інтелекту є мовлення, це своєрідна форма пізнання   предметів, явищ дійсності та засіб спілкування людей між собою. Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості. Розвиток мовлення в дитини ─ це процес оволодіння рідною мовою, обміну думками і почуттями   передачі та засвоєння інформації досвіду набутого людством. Вперше з’являється  мовлення в ранньому дитинстві у вигляді окремих слів, які ще не мають чіткого граматичного оформлення, але поступово воно збагачується й ускладнюється. Від першого слова малюка до красивого зв'язного мовлення довгий шлях. У дошкільному   віці батькам слід звернути увагу на вимову звуків у дітей. Діти з вадами  вимови звуків,   усвідомлюючи свій мовленнєвий недолік, стають мовчазні, соромливі, нерішучі, а коли їх ще не розуміють, то вони дратівливі, замкнуті, невпевнені в своїх силах. 

         З перших днів шкільного життя у дитини виникає потреба у спілкуванні ─ вміння говорити правильно, красиво, логічно.  Правильне мовлення – одна з найважливіших умов всебічного повноцінного її розвитку. Якщо у дитини збагачене та правильне мовлення, то їй легко висловлювати свої думки, вона має широкі можливості у пізнанні оточуючого світу, змістовні та повноцінні стосунки з однолітками та дорослими, активніше здійснюється її психічний розвиток. Однією з найважливіших і актуальних  проблем сучасної методики викладання української мови в початкових класах є проблема розвитку мовлення молодших школярів. За чотири роки навчання у початковій школі учні повинні оволодіти усним і писемним мовленням на такому рівні, який би дозволяв їм вільно і без перешкод спілкуватися з однолітками та дорослими на будь ─ яку тему, доступну для їхнього віку та розуміння.

         Своєчасне оволодіння мовою – основа розумового розвитку дитини, запорука повноцінного її спілкування з  людьми. Вивченням розвитку мовлення  займається багато наук: психологія, педагогіка, лінгвістика. Але є серед них й окрема галузь науки, що вивчає порушення мовленнєвого розвитку, - логопедія. Це психолого-педагогічна наука, яка за допомогою спеціальних методів вивчає проблеми виявлення (діагностики), попередження та виправлення (корекції) порушень мовлення як у дітей так і у дорослих.  

Зрозуміло, що певні відхилення у мовленнєвому розвитку негативно позначаються на формуванні особистості дитини вцілому, можуть стати суттєвою перешкодою до успішного навчання у школі, особливо при оволодінні читанням та письмом. Тому з метою попередження, виявлення та виправлення мовних недоліків функціонує логопедичний пункт відділу.  Основним завданням логопедичного пункту є усунення різних порушень усної і писемної мови дітей, запобігання різних відхилень мовного розвитку учнів, пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків. Правильна та своєчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення мовленнєвих недоліків, що в свою чергу впливає на підвищення успішності учнів. Особливо важливе значення має правильна, чітка, виразна вимова звуків у період навчання грамоти, тому що писемне мовлення формується на основі усного мовлення. Дитина пише так, як  говорить. Між порушеннями усної мови, письма та читання існує тісний взаємозв»язок. Але ще більше ускладнює можливості дитини в оволодінні грамотою недостатньо розвинена лексико – граматична будова мовлення такі діти потребують логопедичної допомоги і надавати її бажано у спеціальних логопедичних закладах або логопедичному пункті.

Висновки щорічного обстеження сформованості мовленнєвих структур у першокласників за останні роки відображують пригнічуючу тенденцію до збільшення кількості дітей із мовленнєвими вадами. В тому числі зростає відсоток комплексної паталогії, що відображується на фонематичних процесах, лексико-граматичній будові, зв»язному мовленні, тобто структурах, якість яких зумовлює успішність навчання і розвитку дитини.   

Основною метою логопедичних занять є корекція та профілактика мовленнєвих порушень. У роботі з дитиною вчитель - логопед використовує цікавий та яскравий дидактичний матеріал, орієнтується на вікові та індивідуальні особливості дитини, її індивідуальні  потреби та можливості.  Терміни, за які можливо виправити мовленнєві порушення, індивідуальні та залежать від ступеня їх важкості, будови та функціонування мовленнєвого апарату,а найголовніше від підтримки дитини у подоланні порушень мовлення з боку батьків. Шановні батьки! Не забувайте, вашій дитині завжди потрібна ваша підтримка і ваша любов.

Галич Валентина Григорівна,

вчитель – логопед відділу освіти, молоді та спору