У категорії матеріалів: 23
Показано матеріалів: 11-20 |
Сторінки: « 1 2 3 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Специалистами выделено несколько основных причин нарушений чтения и письма у детей.
|
Дислексия — это расстройство, характеризующееся неспособностью быстро
и правильно распознавать слова. Проблемы с чтением являются одним из
симптомов данного заболевания.
Что такое Дислексия? |
За
нормами вікової психології готовність дитини до школи формується між
шостим і сьомим роком життя. Але в кожного – індивідуальний темп
розвитку. Тому рішення про те, чи стане дитина в цьому році стати
першокласником, батькам варто приймати разом зі спеціалістами –
педагогами та психологами,– орієнтуючись, у першу чергу, на особливості
розвитку малюка.
Запропоновані тести, найчастіше використовують шкільні психологи
для перевірки ступеня готовності дітей до школи. Зауважте, що ці
завдання дають лише загальну картину розвитку дитини. За більш повною
інформацією звертайтеся до спеціалістів.
Приготуйте аркуші чистого білого паперу без ліній і клітинок. Під час
виконання дитиною всіх трьох завдань зверніть увагу на те, якою рукою
вона працює; чи крутиться на місці; чи губить олівець і шукає його довго
під столом; почала малювати в тому місці, де ви їй показали чи просто
обводить контур зразка; чи бажає переконатися, що малює добре. Це дасть
можливість зрозуміти, які труднощі вас і її чекають з початком навчання. |
|
Вірус
під назвою «ранній розвиток дітей» уразив багатьох молодих батьків у
великих містах.
Усі раптом зацікавилися навчанням читання з двох років,
англійської мови й музики — з трьох,
далі за наростаючою: драмгурток,
гурток із фото, хореографія тощо...
|
|
10 найважливіших речей, яким батьки можуть навчити дитину.
|
Поради щодо спілкування із гіперактивними дітьми:
*У своїх взаєминах з дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть її щоразу, коли вона на це заслужила, помічайте успіхи.
*Уникайте повторення слів «не має» і «не можна».
*Розмовляйте стримано, спокійно, м’яко.
*Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
*Завдання повинні бути простими і конкретними «почисти зуби, а тепер одягайся», а не «збирайся до школи».
*Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
*Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих друзів (сусідів за столом).
*На робочому місці дитини (і в кімнаті) має бути якомога менше предметів. Речі повинні бути складені так, щоб не відволікати увагу.
|
Поради щодо спілкування з дітьми раннього віку із затримкою мовного розвитку:
*Вводьте в предметні дії активне мовлення (показ предметів з емоційно насиченою розповіддю).
*Організовуйте співпрацю з дитиною за принципом «давай разом» (хорове промовляння, гра за ролями).
*Впроваджуйте ігри з імітацією. Саме вони сприятимуть викликанню (наслідуванню) мовлення у дитини.
*Кожну нову іграшку і спосіб гратися з нею показуйте малюку, організовуйте спільну гру.
*Не пропонуйте дитині багато іграшок чи книг та не залишайте її надовго самою.
*Говоріть до дитини чітко і ясно та вимагайте від неї чіткої вимови.
*Говоріть якомога більше з малюнок, читайте книжки, разом слухайте платівки, підспівуючи чи підтанцьовуючи.
|
Поради щодо спілкування із сором΄язливою дитиною:
*Уникайте висловів:«мені не вдасться», «я не зумію», «я не впевнена (ий)» тощо.
*Окресліть коло своїх вимог щодо мовлення дитини та дотримуйтесь їх.
*Вводьте нові завдання (за аналогією, варіант з ускладненням, завдання з використанням схем, таблиць, сигнальних карток, з новими правилами виконання тощо) поступово.
*Грайте в театр, тому що, сховавши обличчя за ширмою, говорячи від імені ляльки, дитина почуватиметься впевненіше.
*Грайте в сюжетно-рольові ігри, щоб навчити дитину використовувати в своєму побутовому мовленні заготовлені штампи. Доречними будуть і ігри-добавлянки.
*Допомагайте дитині в її починаннях (і мовних зокрема), підтримуйте її.
*Підвищуйте самооцінку дитини похвалою. «Захвалити» людину із заниженою самооцінкою неможливо.
|
Поради щодо спілкування з агресивними дітьми:
*Не розмовляйте з такою дитиною на підвищених тонах (тим самим ви підключитесь до її збудження і спровокуєте підсилення агресивних проявів).
*Розмовляйте спокійною, плавною мовою.
Речення повинні бути простими; уникайте складних зворотів.
*Прищеплюйте навички спілкування з людьми (доцільно розучувати та програвати зразки висловлювань в тій чи іншій ситуації).
*Дозвольте дитині визволитись від емоцій (для вираження гніву можна використовувати гумові іграшки, «мішечки злості», інвентар для занять спортом, рвання паперу тощо).
*Агресивні прояви знімайте, концентруючи увагу на руках малюках, стискаючи їх з певним зусиллям.
Гіпернапруження змінюватиметься релаксацією м΄язів тіла та мовного апарату зокрема. Агресія ставатиме меншою.
*Демонструйте своїм прикладом миролюбне ставлення до людей.
|
|
