Закріплення мовної інформації під час денного засинання.
У 2009 році під час одного з методичних об’єднань я почула про дуже цікаву методику роботи з логопатами, що впроваджують логопед та вихователі мовної групи ДДНЗ №10 «Альонка» нашого міста. Раїса Трофимівна Хашу, логопед садка, охоче познайомила мене з теоретичними та практичними матеріалами цієї методики. Відтоді ми, обговоривши отриману інформацію з педагогами та адміністрацією, почали користуватися нею у роботі з дітьми, що мають важкі порушення мови, затримку психічного розвитку.
На протязі трьох років роботи поповнювалися практичні наробки, поширювалися теоретичні обґрунтування впровадженої методики. Тож про це докладніше.
Закріплення інформації в пам'яті людини під час природного сну (науковий термін - гіпнопедія) є одним із методів сучасного практичного мовознавства. Він ґрунтується на експериментально-фонетичних спостереженнях, здійснених у лабораторії експериментальної фонетики Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАМ України, а також на відповідних фізіологічних, психологічних та медичних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених.
Перший в світі науковий експеримент по з'ясуванню можливостей сприйняття мови під час сну поставив російський професор психіатрії Абрам Моісейович Свядощ ще в 1936 році. У 1940 році він зміг узагальнити свої дослідження, представивши їх у вигляді дисертаційної роботи "Сприйняття мови під час природного сну”. Саме вона і проклала дорогу до формування такої науки, як гіпнопедія. Ученим були приведені експериментальні докази того, що в період природного сну людина здатна сприймати мову з будь-яким вмістом, що вимовляється іншими особами. Почута таким чином інформація, може засвоюватися практично без спотворення, і відтворюватися людиною після пробудження. Виявилось, що зберігатися в пам'яті вона здатна не гірше, ніж сприйнята в стані бадьорості.
З точки зору фізіології вищої нервової діяльності, в період сну в головному мозку утворюються ділянки бадьорості, що формують так званий сторожовий пункт, тому людина може підтримувати контакт з навколишнім світом. Навіть, якщо зв'язок під час сну втрачається абсолютно, досить того, що засинаючи ви прослуховували якусь інформацію. Отже, проста робота, запам'ятовування слів, наприклад, під час сну відбувається сама собою, не вимагаючи контролю з боку свідомості. При цьому ми не лише не втомлюємося під час роботи, але відпочиваємо, висипаємося... Невтомність - це не особливість вчення уві сні. Це особливість правильного виконання будь-якої рутинної роботи. Правильно організована робота не стомлює, а приносить відпочинок. Під час сну важче займатися неправильно, тобто боротися проти власної природи, тому стомлення уві сні менш ймовірне.
В наші дні гіпнопедія розглядається як один з можливих способів навчання, який може застосовуватися поряд з іншими. Використання гіпнопедії в широких масштабах в даний час навряд чи доцільно, проте розумне включення елементів гіпнопедії в систему інтенсивного навчання є цілком доцільне.
Опрацювавши існуючу літературу з даного питання, ми дійшли висновків, що такий допоміжний метод оволодіння граматичним ладом мовлення стане у пригоді саме нашим дітям, мовна практика яких обмежена. Слід зауважити, що цей метод не є основним у корекційній роботі, він є додатковим, допоміжним, супровідним щодо тих засобів активного логопедичного впливу, якими широко послуговується фахівець у своїй щоденній роботі.
Введення закріплюваної мовної інформації під час денного засинання здійснюється після усвідомлення дітьми матеріалу, поданого на занятті, де вони перебувають в активному робочому стані. За такого навчання раціонально використовується психічна діяльність дитини під час незначного проміжку природного сну — засинання.
Тож робота ведеться за системою, апробованою творчими колективами ДДНЗ №10 та ДДНЗ №8: під час опрацювання певної лексичної теми добираються складні, але доступні дошкільнятам граматичні категорії (враховуємо тут зону найближчого розвитку) та об'єднуються граматичні конструкції у стабільні блоки. Наприклад, у вересні, вивчаючи з новачками тему "Іграшки", закріплюємо множину іменників; з теми "Частини тіла" — зменшувальну форму; "Овочі та фрукти" узгодження іменників з прикметниками тощо. Протягом другого року навчання вводимо у блоки нові, складніші завдання – словотворення, узгодження прислівників, відмінникове керування. Кожен блок повторюється 3-5 разів протягом тижня, наступного тижня використовується вже інший блок. Для зручності користування матеріал добирається згідно лексичній темі тижня та плану розвитку граматичного ладу мови. Методика закріплення мовної інформації під час денного засинання
Перша фаза. Перед сном діти, сидячи на стільчиках хором промовляють за логопедом (спокійно, не напружуючись) знайомий мовний матеріал у спеціально від¬ведений для цього час (паузу). Лексично-граматичний блок повторюється двічі. Друга фаза. Діти вкладаються в ліжка й також неголосно хором повторюють за дорослим ті ж самі слова у визначені ним паузи. Блок повторюється орієнтовно тричі.
Третя фаза. Дітям пропонують пошепки (заохочуючи, але не контролюючи) промовляти слова за логопедом. Після кожної граматичної конструкції робиться пауза. Блок повторюється орієнтовно тричі.
Четверта фаза. Під рівний, розмірений, без тривалих пауз голос дорослого, який чітко промовляє всі слова, злегка виділяючи голосом потрібну граматичну форму, діти засинають. Блок повторюється 6-7разів.
Зауважимо: все, що в такий спосіб подається дитині, не має спонукати її до якихось розумових зусиль, обирати певну інформацію, вдаватися до інтелектуальних чи емоційно-вольових дій. В основі використовуваного методу лежить механічне повторення знайомого навчального матеріалу. Отже, сам процес закріплення спрямований на глибоке, міцне й більш швидке його засвоєння. А для дітей із недорозвиненим мовленням, яким доводиться "наздоганяти" своїх однолітків і які мають гіршу пам'ять та слабшу увагу, цей метод відіграє неабияку практичну роль як допоміжний засіб навчання. До того ж, діти охоче сприймають таку форму спілкування як додатковий прояв уваги до себе, а логопед чи вихователь будують стосунки з ними під час цієї роботи з особливим відтінком ліричності, камерності. Педагоги наших дошкільних закладів, що користуються цією методикою, задоволені результатами введення закріплення інформації під час денного засинання. Ми вважаємо, що можна рекомендувати і іншим педагогам корекційних груп користуватися цією методикою. Для цього пропонуємо орієнтовний мовний матеріал.(викачуйте з сервера)
Діти наших садків з російськомовних сімей, ростуть в російськомовному середовищі, тож і корекцію мовленнєвих вад проводимо російською мовою. Для прикладу надаємо декілька блоків українською мовою.
Перелік використаної літератури 1. Ахмедов Т.И. Практическая психотерапия: гипноз, внушение, медитация. Харьков: АСТ, Торсинг, 2003 2. Бехтерев В.М. Внушение и его роль в общественной жизни. СПб.: Питер, 2001 3. Кандыба Д.В. Тайные возможности человека. Книга 1 М.-КСП, 1995 4. Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения. - М., «Высшая школа», 1986. 5. Китайгородская Г.А., Леонтьев А.А. Содержание и границы понятия интенсивное обучение. В сб.: «Методика и психология интенсивного обучения иностранным языкам». Изд. АПН СССР, М., 1981. 6. Лозанов Г.К. Основы суггестологии // Проблемы суггестологии: Материалы 1-го Междунар. симпозиума по проблемам суггестологии. София. Наука и искусство, 1973. 7. Майорова М.А. Некоторые психолого-педагогические особенности отбора, объема и распределения учебного материала в интенсивном курсе обучения по методу активизации резервных возможностей личности учащегося. - В сб.: «Активизация учебной деятельности». Вып.1, М., 1981 стр.18-32. 8. Педагогические технологии : учебное пособие для студентов педагогических специальностей / М. В. БулановаТопоркова [и др.]; под общ. ред. В. С. Кукушина. РостовнаДону : МарТ, 2002 9. Петрусинский В.В. Автоматизированные системы интенсивного обучения. -Москва.: Высшая школа, 1987 г. 10.Российская педагогическая энциклопедия в двух томах. Т.1. – М. «Большая российская энциклопедия», 1993 11. Скалкин В.А. Обучение монологическому высказыванию. Киев., Радяньска школа. 1983. 12. Селевко, Г. К. Энциклопедия образовательных технологий : учебнометодическое пособие : в 2 т. / Г. К. Селевко. М. : НИИ школьных технологий. (Энциклопедия образовательных технологий). Т. 2. 2006
Адміністратор порталу Жидких Інна Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Деякі файли і інформація, що знаходяться на даному сайті, були знайдені в мережі ІНТЕРНЕТ, як вільно поширювані або знайдені у альтернативних джерелах. Автор порталу не претендує на авторство ВСІХ матеріалів. Якщо Ви є правовласником тієї чи іншої продукції або інформації, і умови, на яких вона представлена на даному ресурсі, не відповідають дійсності, прохання негайно повідомити з метою усунення правопорушення.
