Буква Ї [йі]

Розрізнення Й – Ї

Логопедична робота з дітьми, що мають мовленнєві порушення, носить диференційований характер, який враховує механізм порушення, його симптоматику, структуру дефекту, психологічні особливості дитини. До останнього часу в логопедії недостатньо розроблений психолінгвістичний аспект корекції порушень писемної мови і являє собою значиму проблему удосконалення в логопедичній роботі з дітьми. Відомо, що основою навчання грамоти школярів є звукова робота. Вона сприяє формуванню повноцінних навичок читання, встановлює послідовність звуків у слові допомагає запобігти найчастіше уживаних помилок на пропуски, заміну, переставляння букв під час письма, а також допомагає учням оволодівати нормами літературної вимови, артикуляційними навичками.

Труднощі, пов’язані з вживанням букв я, ю, є, ї на початку складу, виникають у дітей дуже часто. Вони пишуть «мойа»(моя), «мойейі»(моєї), «думайе»(думає), «Йура»(Юра), «Йана, Яана»(Яна).

Основною причиною є те, що діти не засвоюють так легко, як це в шкільній програмі, вживання я, ю, є, ї. Вони пишуть так, як чують, або взагалі не знають, як писати. Ми, вчителі-логопеди, говоримо про те, що букви я, ю, є, ї можуть позначати два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі]. Але про перший звук й вчасно не турбуємось. Доцільно спочатку опрацювати звук і букву й, а потім переходити до вживання букв я, ю, є, ї на початку слова, складу, які й позначають два звуки.